виблискувати

Значення в інших словниках

1. виблискувати — вибли́скувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. виблискувати — Вилискувати, сяяти <�як зоря>, світитися, спалахувати, виблимувати, яріти; (сріблом) блищати, мінитися, леліти, переливатися, блискати, блискотіти. Словник синонімів Караванського
3. виблискувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Яскраво сяяти, світитися переливчастим світлом. || Раз у раз спалахувати. 2》 Раз у раз блищати, яскраво переливатися, відбиваючи проміння, світло. || чим. Раз у раз блищати якоюсь своєю частиною, окремою деталлю і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. виблискувати — ВИБЛИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Яскраво сяяти, світитися переливчастим світлом. По небу тільки виблискували зорі та земля світила своїм білим снігом (Панас Мирний); Над дверима Будинку літератури ясно виблискував електричний ліхтар (Олесь Досвітній)... Словник української мови у 20 томах
5. виблискувати — див. блищати Словник синонімів Вусика
6. виблискувати — БЛИ́СКАТИ (про джерело світла або предмет, на якому відбивається світло, — раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), МИГА́ТИ, БЛИ́КАТИ діал., ВИБЛИ́СКУВАТИ підсил., БЛИСКОТІ́ТИ (БЛИСКОТА́ТИ) підсил., РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
7. виблискувати — ВИБЛИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Яскраво сяяти, світитися переливчастим світлом. По небу тільки виблискували зорі та земля світила своїм білим снігом (Мирний, III, 1954, 44); Над дверима Будинку літератури ясно виблискував електричний ліхтар (Досв. Словник української мови в 11 томах
8. виблискувати — Вибли́скувати, -кую, -єш и вибли́скуватися, -куюся, -єшся гл. Сверкать, свѣтить. Ясні зорі виблискували на темному небі. Мир. ХРВ. 50. Викосив птичку таку гарну, що аж виблискується. Рудч. Ск. І. 163. Словник української мови Грінченка