виблискувати

ВИБЛИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. Яскраво сяяти, світитися переливчастим світлом.

По небу тільки виблискували зорі та земля світила своїм білим снігом (Панас Мирний);

Над дверима Будинку літератури ясно виблискував електричний ліхтар (Олесь Досвітній);

// Раз у раз спалахувати.

Виблискують, як три мечі, Три постріли підряд (М. Бажан).

2. Раз у раз блищати, яскраво переливатися, відбиваючи проміння, світло.

Місяця нема, не народився. В степу тихо, сніг не виблискує, не грає, а лежить мертвою лавою (М. Грушевський);

Море лежало тихе й спокійне, виблискувало проти сонця (В. Кучер);

// чим. Раз у раз блищати якоюсь своєю частиною, окремою деталлю і т. ін.

Гість ходив по корчмі, потираючи руки, виблискуючи перснями на пальцях (Н. Рибак);

В приміщенні електростанції, виблискуючи маховиками, безшумно крутив динамо потужний локомотив (М. Руденко);

// чим і без дод. Виділятися світлим, яскравим кольором, чистотою і т. ін.

По улицях сторожами виставились високі кам'яні будинки, червоніючи цеглою, виблискуючи вибіленими боками (Панас Мирний);

Сріблом виблискує луска, – сповняє човен риба (Н. Забіла);

В ній [коморі] виблискували нові засіки з свіжотесаних дощок (І. Цюпа);

День видався сонячний, .. вся природа виблискувала такою незвичайною чистотою і красою, що розбігались очі (О. Гуреїв);

// чим і без дод. Швидко рухаючись, мигтіти, маяти.

Вгорі в'ється жовтий метелик, виблискуючи на сонці крильцями (О. Копиленко);

День був погожий. Над Дунаєм виблискували ластівки, широка річка мирно синіла під чистим небом (О. Гончар).

3. чим і без дод. Раз у раз блищати, виявляючи внутрішній неспокій, збудження, переживання і т. ін. (про очі).

Очі хлопця почали неприязно виблискувати (О. Кобилянська);

Сухе, гостре лице свекрушине набиралося гнівом, палахкотіла шия, вуха, виблискували очі (К. Гордієнко).

4. перен. Виразно виявлятися, передаватися через зовнішні прояви (в очах, на обличчі).

В її очах знову вже виблискує якийсь новий жарт (С. Васильченко);

Докії Григорівні подобався цей парубійко з лукавими очима, в яких виблискували іскорки стримуваного сміху (О. Донченко).