виклювати
Ви́клювати, -клюю, -клюєш, -клює
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виклювати — ви́клювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- виклювати — див. викльовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виклювати — ВИ́КЛЮВАТИ див. викльо́вувати. Словник української мови у 20 томах
- виклювати — ВИ́КЛЮВАТИ див. викльо́вувати. Словник української мови в 11 томах