виклювати

Ви́клювати, -клюю, -клюєш, -клює

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виклювати — ви́клювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виклювати — див. викльовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виклювати — ВИ́КЛЮВАТИ див. викльо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. виклювати — ВИ́КЛЮВАТИ див. викльо́вувати. Словник української мови в 11 томах