виклювати
ви́клювати
див. викльовувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виклювати — ви́клювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- виклювати — ВИ́КЛЮВАТИ див. викльо́вувати. Словник української мови у 20 томах
- виклювати — Ви́клювати, -клюю, -клюєш, -клює Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- виклювати — ВИ́КЛЮВАТИ див. викльо́вувати. Словник української мови в 11 томах