1. Словник української мови у 20 томах

виклювати

ВИ́КЛЮВАТИ див. викльо́вувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виклювати — ви́клювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виклювати — див. викльовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виклювати — Ви́клювати, -клюю, -клюєш, -клює Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. виклювати — ВИ́КЛЮВАТИ див. викльо́вувати. Словник української мови в 11 томах