викушувати
Вику́шувати, -шую, -шуєш; ви́кусити, -кушу, -кусиш, -сять
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викушувати — вику́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- викушувати — -ую, -уєш, недок., викусити, -ушу, -усиш, док., перех. Кусаючи, виривати, виймати частину з чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викушувати — ВИКУ́ШУВАТИ, шую, шуєш, недок., ВИ́КУСИТИ, ушу, усиш, док., що. Кусаючи, виривати, виймати щось із чого-небудь. Семен почав пити варену з миски і край у мисці викусив (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
- викушувати — ВИКУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КУСИТИ, ушу, усиш, док., перех. Кусаючи, виривати, виймати частину з чого-небудь. Семен почав пити варену з миски і край у мисці викусив (Гр., Без хліба, 1958, 71). Словник української мови в 11 томах
- викушувати — Викушувати, -шую, -єш сов. в. викусити, -шу, -сиш, гл. Выкусывать, выкусить. Бодай тобі здох той півень, — викусив око. Рудч. Ск. І. 38. Словник української мови Грінченка