випарювати

Випа́рювати, -па́рюю, -па́рюєш; ви́парити, -рю, -риш, -рять; ви́пар, ви́пармо, ви́парте

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випарювати — випа́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випарювати — -юю, -юєш, недок., випарити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Заливаючи, обливаючи гарячою або киплячою водою, очищати дією пари від запаху, бруду і т. ін. 2》 Перетворювати рідину в пару. || Перетворюючи рідину в пару, одержувати в осаді яку-небудь речовину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випарювати — ВИПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПАРИТИ, рю, риш, док. 1. що. Тримаючи що-небудь над парою з окропом або обливаючи гарячою водою, змінювати його певні властивості (робити м'якшим, позбавляти деяких речовин, запаху і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  4. випарювати — див. нищити Словник синонімів Вусика
  5. випарювати — ВИПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПАРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Заливаючи, обливаючи гарячою або киплячою водою, очищати дією пари від запаху, бруду і т. ін. [Оришка:] А чим ми завтра будем випарювать глечики, що деревію зовсім нема? (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  6. випарювати — Випарювати, -рюю, -єш сов. в. випарити, -рю, -риш, гл. 1) Выпаривать, выпарить. 2) Только сов. в. Высѣчь. Випарили різками. Шевч. 299. Словник української мови Грінченка