випарювати
Випарювати, -рюю, -єш
сов. в. випарити, -рю, -риш, гл.
1) Выпаривать, выпарить.
2) Только сов. в. Высѣчь. Випарили різками. Шевч. 299.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випарювати — випа́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- випарювати — -юю, -юєш, недок., випарити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Заливаючи, обливаючи гарячою або киплячою водою, очищати дією пари від запаху, бруду і т. ін. 2》 Перетворювати рідину в пару. || Перетворюючи рідину в пару, одержувати в осаді яку-небудь речовину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випарювати — ВИПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПАРИТИ, рю, риш, док. 1. що. Тримаючи що-небудь над парою з окропом або обливаючи гарячою водою, змінювати його певні властивості (робити м'якшим, позбавляти деяких речовин, запаху і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
- випарювати — див. нищити Словник синонімів Вусика
- випарювати — Випа́рювати, -па́рюю, -па́рюєш; ви́парити, -рю, -риш, -рять; ви́пар, ви́пармо, ви́парте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- випарювати — ВИПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПАРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Заливаючи, обливаючи гарячою або киплячою водою, очищати дією пари від запаху, бруду і т. ін. [Оришка:] А чим ми завтра будем випарювать глечики, що деревію зовсім нема? (Кроп. Словник української мови в 11 томах