1. Словник української мови в 11 томах

випарювати

ВИПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПАРИТИ, рю, риш, док., перех.

1. Заливаючи, обливаючи гарячою або киплячою водою, очищати дією пари від запаху, бруду і т. ін.

[Оришка:] А чим ми завтра будем випарювать глечики, що деревію зовсім нема? (Кроп., V, 1959, 94);

Решту [м’яса] порубали, пересолили і склали в бочку, яку Степан випарив і підготував (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 62).

2. Перетворювати рідину в пару.

[Парвус:] Не може помиритись вода з олією. [Руфін:] Поки огонь олію спалить, випарить всю воду і цілий світ оберне у пустиню (Л. Укр., II, 1951, 352);

// Перетворюючи рідину в пару, одержувати в осаді яку-небудь речовину.

Випарював [Клим] сіль на Чорномор’ї (Горд., II, 1959, 275).

3. тільки док., перен., розм. Висікти, відшмагати кого-небудь.

— Пропав сердешний Левко!.. Послали до губернатора, а той досі послав, щоб його випарили… ох, лишечко! (Кв.-Осн., II, 1956, 285);

Кого зловлю, велю так випарити, щоб йому відхотілося язиком молоти (Фр., III, 1950, 269).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випарювати — випа́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випарювати — -юю, -юєш, недок., випарити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Заливаючи, обливаючи гарячою або киплячою водою, очищати дією пари від запаху, бруду і т. ін. 2》 Перетворювати рідину в пару. || Перетворюючи рідину в пару, одержувати в осаді яку-небудь речовину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випарювати — ВИПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПАРИТИ, рю, риш, док. 1. що. Тримаючи що-небудь над парою з окропом або обливаючи гарячою водою, змінювати його певні властивості (робити м'якшим, позбавляти деяких речовин, запаху і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  4. випарювати — див. нищити Словник синонімів Вусика
  5. випарювати — Випа́рювати, -па́рюю, -па́рюєш; ви́парити, -рю, -риш, -рять; ви́пар, ви́пармо, ви́парте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. випарювати — Випарювати, -рюю, -єш сов. в. випарити, -рю, -риш, гл. 1) Выпаривать, выпарить. 2) Только сов. в. Высѣчь. Випарили різками. Шевч. 299. Словник української мови Грінченка