1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

виплюнути

Ви́плюнути, -ну, -неш, -нуть

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виплюнути — ви́плюнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виплюнути — -ну, -неш, док. Однокр. до випльовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виплюнути — ВИ́ПЛЮНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до випльо́вувати. Кішечка понюхала, полизала гарбуза й виплюнула (І. Нечуй-Левицький); Зірвав [Чумаченко] із верби гіллячку, пожував, виплюнув (Григорій Тютюнник); Видно виступаючі з темряви запінені кінські морди... Словник української мови у 20 томах
  4. виплюнути — ВИКИДА́ТИ (випускати з себе), ВИВЕРГА́ТИ, ВИПЛЬО́ВУВАТИ (з рота). — Док.: ви́кинути, ви́вергнути, ви́плюнути. Височенний димар викидає клубки чорного диму (Панас Мирний); Вулкан вивергає.. потоки.. лави (С. Словник синонімів української мови
  5. виплюнути — ВИ́ПЛЮНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до випльо́вувати. Кішечка понюхала, полизала гарбуза й виплюнула (Н.-Лев., II, 1956, 298); Зірвав [Чумаченко] із верби гіллячку, пожував, виплюнув (Тют. Словник української мови в 11 томах
  6. виплюнути — Ви́плюнути см. випльовувати. Словник української мови Грінченка