1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

випльовувати

Випльо́вувати, -пльо́вую, -вуєш; випльо́вуй, -вуйте; ви́плювати, -плюю, -плюєш; ви́плюй, -плюйте

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випльовувати — випльо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випльовувати — -ую, -уєш, недок., виплювати, -юю, -юєш, док., перех. Плюючи, викидати що-небудь з рота. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випльовувати — ВИПЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що. Плюючи, викидати що-небудь із рота. Він не чистив тарані, як Івась, а з цілої кусав шматки, випльовуючи луску з рота (Панас Мирний); Вона взяла ложку борщу і трохи не виплювала додолу (І. Словник української мови у 20 томах
  4. випльовувати — ВИКИДА́ТИ (випускати з себе), ВИВЕРГА́ТИ, ВИПЛЬО́ВУВАТИ (з рота). — Док.: ви́кинути, ви́вергнути, ви́плюнути. Височенний димар викидає клубки чорного диму (Панас Мирний); Вулкан вивергає.. потоки.. лави (С. Словник синонімів української мови
  5. випльовувати — ВИПЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Плюючи, викидати що-небудь з рота. Він не чистив тарані, як Івась, а з цілої кусав шматки, випльовуючи луску з рота (Мирний, IV, 1955, 21); Смак [ягід] був не особливий, а що найгірше... Словник української мови в 11 томах