1. Великий тлумачний словник сучасної мови

випльовувати

випльо́вувати

-ую, -уєш, недок., виплювати, -юю, -юєш, док., перех.

Плюючи, викидати що-небудь з рота.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випльовувати — випльо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випльовувати — ВИПЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що. Плюючи, викидати що-небудь із рота. Він не чистив тарані, як Івась, а з цілої кусав шматки, випльовуючи луску з рота (Панас Мирний); Вона взяла ложку борщу і трохи не виплювала додолу (І. Словник української мови у 20 томах
  3. випльовувати — ВИКИДА́ТИ (випускати з себе), ВИВЕРГА́ТИ, ВИПЛЬО́ВУВАТИ (з рота). — Док.: ви́кинути, ви́вергнути, ви́плюнути. Височенний димар викидає клубки чорного диму (Панас Мирний); Вулкан вивергає.. потоки.. лави (С. Словник синонімів української мови
  4. випльовувати — Випльо́вувати, -пльо́вую, -вуєш; випльо́вуй, -вуйте; ви́плювати, -плюю, -плюєш; ви́плюй, -плюйте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. випльовувати — ВИПЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Плюючи, викидати що-небудь з рота. Він не чистив тарані, як Івась, а з цілої кусав шматки, випльовуючи луску з рота (Мирний, IV, 1955, 21); Смак [ягід] був не особливий, а що найгірше... Словник української мови в 11 томах