виселення

Значення в інших словниках

1. виселення — ви́селення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. виселення — Дія правоохоронних органів, які звільняють за рішенням суду приміщення, яке незаконно займається. англ. eviction; нім. Exmittierung f=; угор. kilakoltatás; рос. выселение. Словник із соціальної роботи
3. виселення — -я, с. Дія за знач. виселити. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. виселення — ВИ́СЕЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́селити. Згодом потім прибіг в Горобцівку урядовець .. і доклав своєму начальникові, що писар Коцюбенко не вчинив нічого такого, за що б заслуговував на виселення з Горобцівки (І. Словник української мови у 20 томах
5. виселення — ВИ́СЕЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́селити. На багатолюдних зборах селяни ухвалювали постанови про конфіскацію куркульського майна і виселення найбільш вороже настроєних куркулів (Іст. УРСР, II, 1957, 358). Словник української мови в 11 томах