виселення
ВИ́СЕЛЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́селити.
Згодом потім прибіг в Горобцівку урядовець .. і доклав своєму начальникові, що писар Коцюбенко не вчинив нічого такого, за що б заслуговував на виселення з Горобцівки (І. Нечуй-Левицький);
Зараз усе стало зрозумілим. Виселення й смерть жде людей Верховини (С. Скляренко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виселення — ви́селення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- виселення — Дія правоохоронних органів, які звільняють за рішенням суду приміщення, яке незаконно займається. англ. eviction; нім. Exmittierung f=; угор. kilakoltatás; рос. выселение. Словник із соціальної роботи
- виселення — -я, с. Дія за знач. виселити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виселення — Ви́селення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- виселення — ВИ́СЕЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́селити. На багатолюдних зборах селяни ухвалювали постанови про конфіскацію куркульського майна і виселення найбільш вороже настроєних куркулів (Іст. УРСР, II, 1957, 358). Словник української мови в 11 томах