вищість

Значення в інших словниках

1. вищість — ви́щість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. вищість — Перевага, зверхність, верх; У ФР. довершеність, досконалість. Словник синонімів Караванського
3. вищість — -щості, ж. Наявність кращих рис, якостей, перевага в чомусь порівняно з ким- або чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вищість — ВИ́ЩІСТЬ, щості, ж. Наявність кращих рис, якостей, перевага в чомусь порівняно з ким- або чим-небудь. Йон з почуттям власної вищості звернувся до Гашіци: – А знаєш ти, що таке присяга? (М. Словник української мови у 20 томах
5. вищість — ПЕРЕВА́ГА (якість, властивість, що вигідно вирізняє кого-, що-небудь), ПЛЮС розм.; ПРИНА́ДА (те, що приваблює); ПЕ́РШІСТЬ, ВИ́ЩІСТЬ, ЗВЕ́РХНІСТЬ, ВЕРХ, ПЕРШЕНСТВО́ рідше, ПРІОРИТЕ́Т книжн., ПРИМА́Т книжн. (те, що забезпечує провідне місце); КО́ЗИР розм. Словник синонімів української мови
6. вищість — ВИ́ЩІСТЬ, щості, ж. Наявність кращих рис, якостей, перевага в чомусь порівняно з ким— або чим-небудь. Йон з почуттям власної вищості звернувся до Гашіци: — А знаєш ти, що таке присяга? (Коцюб., I, 1955, 243); Комунізм — в цім наша першість й вищість (Нех., Дивлюсь.., 1949, 59). Словник української мови в 11 томах
7. вищість — Ви́щість, -щости ж. 1) Высшее положеніе, болѣе высокое положеніе. 2) Превосходство. Желех. Словник української мови Грінченка