1. Словник синонімів української мови

вищість

ПЕРЕВА́ГА (якість, властивість, що вигідно вирізняє кого-, що-небудь), ПЛЮС розм.; ПРИНА́ДА (те, що приваблює); ПЕ́РШІСТЬ, ВИ́ЩІСТЬ, ЗВЕ́РХНІСТЬ, ВЕРХ, ПЕРШЕНСТВО́ рідше, ПРІОРИТЕ́Т книжн., ПРИМА́Т книжн. (те, що забезпечує провідне місце); КО́ЗИР розм. (те, що у відповідний момент сприяє успіху). Знайдено сто і одну перевагу кравецького фаху перед іншими (Ірина Вільде); Хапкий (хлопець) до всякого діла, а це неабиякий плюс (О. Гончар); Довго умовляв її Лейбко зв'язати у клунок свої речі, малював перед нею принади бердичівського життя (Н. Рибак); І з того моменту, коли сільська дячиха смиренно й одверто признала вищість своєї станіславської колежанки, — між ними запанувала цілковита гармонія (Г. Хоткевич); Він нічим не підкреслював своєї зверхності над нами (В. Земляк); Діло перед думками має першенство (Уляна Кравченко); Три лейтенанти аж почервоніли. Адже мова йшла про пріоритет родів військ, представниками яких вони були (Ю. Мокрієв); Пам'ятаючи про примат змісту над формою, ми ніяк не можемо нехтувати формою (М. Рильський); Вона добре обміркувала, чим критиме своїх опонентів — народним мистецтвом, це був її головний козир (М. Ю. Тарновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вищість — ви́щість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вищість — Перевага, зверхність, верх; У ФР. довершеність, досконалість. Словник синонімів Караванського
  3. вищість — -щості, ж. Наявність кращих рис, якостей, перевага в чомусь порівняно з ким- або чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вищість — ВИ́ЩІСТЬ, щості, ж. Наявність кращих рис, якостей, перевага в чомусь порівняно з ким- або чим-небудь. Йон з почуттям власної вищості звернувся до Гашіци: – А знаєш ти, що таке присяга? (М. Словник української мови у 20 томах
  5. вищість — Ви́щість, -щости, -щості, -щістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вищість — ВИ́ЩІСТЬ, щості, ж. Наявність кращих рис, якостей, перевага в чомусь порівняно з ким— або чим-небудь. Йон з почуттям власної вищості звернувся до Гашіци: — А знаєш ти, що таке присяга? (Коцюб., I, 1955, 243); Комунізм — в цім наша першість й вищість (Нех., Дивлюсь.., 1949, 59). Словник української мови в 11 томах
  7. вищість — Ви́щість, -щости ж. 1) Высшее положеніе, болѣе высокое положеніе. 2) Превосходство. Желех. Словник української мови Грінченка