1. Словник синонімів української мови

вияв

ВИ́ЯВ (дія, процес, явище, що робить явним, помітним чийсь стан, почуття, наміри тощо), ВИ́РАЖЕННЯ, ВИ́ЯВЛЕННЯ, ПРО́ЯВ, ВИ́РАЗ, ВИ́ЛИВ, МАНІФЕСТА́ЦІЯ, ДЕМОНСТРА́ЦІЯ, О́Б'ЯВ рідко; ПРО́БЛИСК, ПРИ́СМАК, ДУШО́К перев. ірон. (ледве помітний); РОСТО́К (перший, ледве помітний). Наша українська культура — вияв і витвір генія українського народу (М. Рильський); Вираження симпатії; Серед інших виявлень приязні і вдячності їм було вручено букет квітів (Л. Дмитерко); Олімпіада — це найвищий прояв спортивного духу (з газети); Не будемо давать ми виразу чуття, Що так з душі на волю рвуться (В. Самійленко); Мій біль безумовно шукав виливу (Ірина Вільде); Маніфестація відданості справі миру; Зимове купання — це не лише демонстрація можливостей людського організму — це здоров'я, бадьорість, витривалість (з газети); Грубі вибрики о. Василя Раїса приймала за об'яв енергії та непохитної волі (М. Коцюбинський); Жадібно ловить вона її (дитини) усмішку і перші проблиски свідомості (З. Тулуб); — В тобі є такий душок, є! Ти любиш бути першою (О. Донченко); Закльовувались у голові невеличкі ростки якихось таємних гадок, чогось такого, що не давалося ні думкою обхопити, ні очима осягнути (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вияв — (те, що стає явним) вираження, виявлення, прояв, вираз. Словник синонімів Полюги
  2. вияв — ви́яв іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. вияв — Виявлення, (дружби) свідоцтво, (радощів) вираз, р.в. Словник синонімів Караванського
  4. вияв — -у, ч. Дія, процес, що робить явним, помітним стан, почуття, наміри і т. ін. || Вираження чого-небудь; те, у що втілюються, виливаються якісь дії, стан, почуття, наміри тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вияв — ВИ́ЯВ, у, ч. Дія, процес, що робить явним, помітним стан, почуття, наміри і т. ін. Такі вияви селянського самосуду проривалися тоді досить часто (І. Франко); І завагався Наливайко .. А може... може, і просити пробачення в гетьмана за вияв недовіри?... Словник української мови у 20 томах
  6. вияв — ВИ́ЯВ, у, ч. Дія, процес, що робить явним, помітним стан, почуття, наміри і т. ін. Такі вияви селянського самосуду проривалися тоді досить часто (Фр., VIII, 1952, 383); І завагався Наливайко.. Словник української мови в 11 томах
  7. вияв — Ви́яв, -ву м. Проявленіе, обнаруженіе. Желех. Словник української мови Грінченка