вияв
ви́яв
-у, ч.
Дія, процес, що робить явним, помітним стан, почуття, наміри і т. ін.
|| Вираження чого-небудь; те, у що втілюються, виливаються якісь дії, стан, почуття, наміри тощо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вияв — (те, що стає явним) вираження, виявлення, прояв, вираз. Словник синонімів Полюги
- вияв — ви́яв іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вияв — Виявлення, (дружби) свідоцтво, (радощів) вираз, р.в. Словник синонімів Караванського
- вияв — ВИ́ЯВ, у, ч. Дія, процес, що робить явним, помітним стан, почуття, наміри і т. ін. Такі вияви селянського самосуду проривалися тоді досить часто (І. Франко); І завагався Наливайко .. А може... може, і просити пробачення в гетьмана за вияв недовіри?... Словник української мови у 20 томах
- вияв — ВИ́ЯВ (дія, процес, явище, що робить явним, помітним чийсь стан, почуття, наміри тощо), ВИ́РАЖЕННЯ, ВИ́ЯВЛЕННЯ, ПРО́ЯВ, ВИ́РАЗ, ВИ́ЛИВ, МАНІФЕСТА́ЦІЯ, ДЕМОНСТРА́ЦІЯ, О́Б'ЯВ рідко; ПРО́БЛИСК, ПРИ́СМАК, ДУШО́К перев. ірон. Словник синонімів української мови
- вияв — ВИ́ЯВ, у, ч. Дія, процес, що робить явним, помітним стан, почуття, наміри і т. ін. Такі вияви селянського самосуду проривалися тоді досить часто (Фр., VIII, 1952, 383); І завагався Наливайко.. Словник української мови в 11 томах
- вияв — Ви́яв, -ву м. Проявленіе, обнаруженіе. Желех. Словник української мови Грінченка