вищирятися
ВИШКІРЯ́ТИСЯ (розсуваючи губи, відкривати, показувати зуби), ВИШКІ́РЮВАТИСЯ, ВИЩИРЯ́ТИСЯ, ЩИ́РИТИСЯ, ВИСКА́ЛЮВАТИСЯ, ОЩИРЯ́ТИСЯ рідше, ВИСКАЛЯ́ТИСЯ рідше, ОСКА́ЛЮВАТИСЯ рідше, ОСКАЛЯ́ТИСЯ рідше, ОШКІРЯ́ТИСЯ розм., ОШКІ́РЮВАТИСЯ розм., СКА́ЛИТИСЯ розм. — Док.: ви́шкіритися, ви́щиритися, ви́скалитися, ощи́ритися, оска́литися, ошкі́ритися. Покупець погладив коняку,.. і диво — Обмінна не вишкірилась, а стиха заіржала (М. Стельмах); На лутці Гнида вищирився і Тягнирядно зареготався на всю хату (А. Головко); Ясь ще довго грав, а потім подивився і не пізнав хлопця — ніс у нього був гачкуватий, як у шуліки, а зуби щирилися (О. Іваненко); — Не питають? — вискаливсь Тронько. — Добре. А хто тобі, діду, сталь дає, яку ти катаєш? (В. Кучер); — Я хоч тому Горицвіту очі видряпаю! — ..глянула на нього Настя Денисенко і так ошкірилась, що всі повірили (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- вищирятися — вищиря́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вищирятися — -яюся, -яєшся, недок., вищиритися, -рюся, -ришся, док. 1》 про що. Ставати видним, оголеним за розсунених губ (про зуби). 2》 про кого. Розсуваючи губи, відкривати, показувати зуби. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вищирятися — ВИЩИРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, рідко ВИЩИ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́ЩИРИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Те саме, що вишкіря́тися. – Не міг же я з ним розмовляти по-дружньому, якщо він... ну, просто гарчав на мене. Словник української мови у 20 томах
- вищирятися — див. дивитися; сміятися; шкірити Словник синонімів Вусика
- вищирятися — ВИЩИРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́ЩИРИТИСЯ, рюся, ришся, док. 1. про що. Ставати видним, оголеним при розсунутих губах (про зуби). Судорогою скривило йому набік рот, зуби вищирились, а волосся стриміло догори, як буйволина грива (Стор. Словник української мови в 11 томах