1. Словник синонімів української мови

вищиряти

ВИШКІРЯ́ТИ (про зуби, ікла — розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати), ВИШКІ́РЮВАТИ, ВИЩИРЯ́ТИ, ВИСКА́ЛЮВАТИ, СКА́ЛИТИ рідше, ОЩИРЯ́ТИ рідко, ЩИ́РИТИ, ВИСКАЛЯ́ТИ рідше, ОСКА́ЛЮВАТИ рідше, ОСКАЛЯ́ТИ рідше, ОШКІРЯ́ТИ розм., ОШКІ́РЮВАТИ розм., ВИТРІЩА́ТИ розм. — Док.: ви́шкірити, ви́щирити, ви́скалити, ощи́рити, оска́лити, ошкі́рити, ви́тріщити. Акула важко дихає розтуленою пащекою і вишкіряє три ряди зубів (Л. Смілянський); Самурай починає відступати великими кроками, зігнувшись і вишкіривши зуби (О. Довженко); Осавула.. спав міцним сном, аж рота роззявив і вищирив зуби (І. Нечуй-Левицький); Вовк вискалив зуби й осів на задні лапи (М. Коцюбинський); Стриба Рябко, вертить хвостом, Неначе помелом, І знай, дурненький, скалить зуби Та лиже губи (П. Гулак-Артемовський); Воловик ощирив ікла, засміявся (Г. Епік); — Уже чоловіки тепер і жінки не мають повного права бити! — щирив Гнида зуби (А. Головко); Опришок.. засміявся, оскалюючи зуби (Г. Хоткевич); З річки випорснув і зуби Ошкіряє чорний сом (В. Бичко); Нагнулося (страховисько).. і витріщило білі ікла (Я. Качура).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вищиряти — вищиря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вищиряти — -яю, -яєш, недок., вищирити, -рю, -риш, док., перех. Розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу відкривати, показувати (зуби). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вищиряти — ВИЩИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ВИЩИ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЩИРИТИ, рю, риш, док., що, розм. Те саме, що вишкіря́ти. Чорна морда сердито мигала очима й вищиряла білі зуби (І. Словник української мови у 20 томах
  4. вищиряти — див. шкірити Словник синонімів Вусика
  5. вищиряти — ВИЩИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ЩИРИТИ, рю, риш, док., перех. Розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу відкривати, показувати (зуби). Чорна морда сердито мигала очима й вищиряла білі зуби (Н.-Лев., III, 1956, 80); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  6. вищиряти — Вищиря́ти, -ря́ю, -єш сов. в. вищирити, -рю, -риш, гл. = вишкіряти, вишкірити. Вищирив зуби, як циганські діти до місяця. Ном. № 12637. Вищирив зуби, як печене порося. Ном. 12637. Словник української мови Грінченка