1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вищиряти

вищиря́ти

-яю, -яєш, недок., вищирити, -рю, -риш, док., перех.

Розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу відкривати, показувати (зуби).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вищиряти — вищиря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вищиряти — ВИЩИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ВИЩИ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЩИРИТИ, рю, риш, док., що, розм. Те саме, що вишкіря́ти. Чорна морда сердито мигала очима й вищиряла білі зуби (І. Словник української мови у 20 томах
  3. вищиряти — див. шкірити Словник синонімів Вусика
  4. вищиряти — ВИШКІРЯ́ТИ (про зуби, ікла — розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати), ВИШКІ́РЮВАТИ, ВИЩИРЯ́ТИ, ВИСКА́ЛЮВАТИ, СКА́ЛИТИ рідше, ОЩИРЯ́ТИ рідко, ЩИ́РИТИ, ВИСКАЛЯ́ТИ рідше, ОСКА́ЛЮВАТИ рідше, ОСКАЛЯ́ТИ рідше, ОШКІРЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. вищиряти — ВИЩИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ЩИРИТИ, рю, риш, док., перех. Розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу відкривати, показувати (зуби). Чорна морда сердито мигала очима й вищиряла білі зуби (Н.-Лев., III, 1956, 80); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  6. вищиряти — Вищиря́ти, -ря́ю, -єш сов. в. вищирити, -рю, -риш, гл. = вишкіряти, вишкірити. Вищирив зуби, як циганські діти до місяця. Ном. № 12637. Вищирив зуби, як печене порося. Ном. 12637. Словник української мови Грінченка