вищиряти
ВИЩИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ЩИРИТИ, рю, риш, док., перех. Розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу відкривати, показувати (зуби).
Чорна морда сердито мигала очима й вищиряла білі зуби (Н.-Лев., III, 1956, 80);
*Образно. Риплять підвалини старого віку, вищирили з переляку зуби міжнародні шакали, вовки, гієни (Кач., II, 1958, 104).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вищиряти — вищиря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вищиряти — -яю, -яєш, недок., вищирити, -рю, -риш, док., перех. Розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу відкривати, показувати (зуби). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вищиряти — ВИЩИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ВИЩИ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЩИРИТИ, рю, риш, док., що, розм. Те саме, що вишкіря́ти. Чорна морда сердито мигала очима й вищиряла білі зуби (І. Словник української мови у 20 томах
- вищиряти — див. шкірити Словник синонімів Вусика
- вищиряти — ВИШКІРЯ́ТИ (про зуби, ікла — розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати), ВИШКІ́РЮВАТИ, ВИЩИРЯ́ТИ, ВИСКА́ЛЮВАТИ, СКА́ЛИТИ рідше, ОЩИРЯ́ТИ рідко, ЩИ́РИТИ, ВИСКАЛЯ́ТИ рідше, ОСКА́ЛЮВАТИ рідше, ОСКАЛЯ́ТИ рідше, ОШКІРЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- вищиряти — Вищиря́ти, -ря́ю, -єш сов. в. вищирити, -рю, -риш, гл. = вишкіряти, вишкірити. Вищирив зуби, як циганські діти до місяця. Ном. № 12637. Вищирив зуби, як печене порося. Ном. 12637. Словник української мови Грінченка