виїжджувати

Виї́жджувати, -жджую, -жджуєш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виїжджувати — виї́жджувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виїжджувати — -ую, -уєш, недок., виїздити, -їжджу, -їздиш, док., перех. 1》 Привчати коня до їзди, ходити в упряжі або під сідлом; об'їжджати. 2》 тільки док. Об'їздити що-небудь; їздячи, побувати скрізь, в якомусь місці, районі, країні і т. ін. 3》 тільки док. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виїжджувати — ВИЇ́ЖДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЇЗДИТИ, їжджу, їздиш, док. 1. кого. Привчати коня до їзди, ходити в упряжі або під сідлом; об'їжджати. Він [дідусь] зараз на манежі Смерча виїжджує (А. Шиян). 2. тільки док., що. Словник української мови у 20 томах
  4. виїжджувати — ВИЇ́ЖДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЇЗДИТИ, їжджу, їздиш, док., перех. 1. Привчати коня до їзди, ходити в упряжі або під сідлом; об’їжджати. Він [дідусь] зараз на манежі Смерча виїжджує (Шиян, Гроза.., 1956, 742). 2. тільки док. Словник української мови в 11 томах