1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

вламати

Влама́ти, -ма́ю, -ма́єш і вломи́ти, -млю́, -миш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вламати — влама́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вламати — ВЛАМА́ТИ див. ула́мувати. Словник української мови у 20 томах
  3. вламати — ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи, відокремлювати частину від цілого), ВІДЛО́МЛЮВАТИ, ОБЛА́МУВАТИ (перев. краї, кінці чого-небудь); ВІДЧА́ХУВАТИ (про гілки). — Док.: відлама́ти, відломи́ти, облама́ти, улама́ти (влама́ти) розм. відчахну́ти. Словник синонімів української мови