власне

Значення в інших словниках

1. власне — вла́сне 1 вставне слово по суті кажучи незмінювана словникова одиниця вла́сне 2 частка якраз незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. власне — вст., по суті, власне кажучи, правду казавши, коли хочете; саме, якраз; г. властиво. Словник синонімів Караванського
3. власне — рідко власно. 1》 вставн. сл. Уживається окремо або зі сл. кажучи для уточнення чого-небудь; по суті. 2》 част. Уживається для того, щоб підкреслити, вирізнити роль кого-небудь або значення чогось; саме, якраз. || У власному розумінні цього слова. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. власне — ВЛА́СНЕ, рідко ВЛА́СНО, част. 1. Уживається для того, щоб підкреслити, виділити роль кого-небудь або значення чогось; саме, якраз. Сонце власне запало за сам вершок Чорної гори і червоним світлом обляло .. широкий край небозводу (І. Словник української мови у 20 томах
5. власне — ВЛА́СНЕ, рідко ВЛА́СНО. 1. вставн. сл. Уживається окремо або зі словом кажучи для уточнення чого-небудь; по суті. Ні, се, власне, не було хвалою, але се більше варто було, ніж звичайне величання матірок своїми дочками (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
6. власне — Власне нар. Собственно, именно. Словник української мови Грінченка