1. Великий тлумачний словник сучасної мови

власне

вла́сне

рідко власно.

1》 вставн. сл. Уживається окремо або зі сл. кажучи для уточнення чого-небудь; по суті.

2》 част. Уживається для того, щоб підкреслити, вирізнити роль кого-небудь або значення чогось; саме, якраз.

|| У власному розумінні цього слова.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. власне — вла́сне 1 вставне слово по суті кажучи незмінювана словникова одиниця вла́сне 2 частка якраз незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. власне — вст., по суті, власне кажучи, правду казавши, коли хочете; саме, якраз; г. властиво. Словник синонімів Караванського
  3. власне — ВЛА́СНЕ, рідко ВЛА́СНО, част. 1. Уживається для того, щоб підкреслити, виділити роль кого-небудь або значення чогось; саме, якраз. Сонце власне запало за сам вершок Чорної гори і червоним світлом обляло .. широкий край небозводу (І. Словник української мови у 20 томах
  4. власне — Вла́сне, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. власне — ВЛА́СНЕ, рідко ВЛА́СНО. 1. вставн. сл. Уживається окремо або зі словом кажучи для уточнення чого-небудь; по суті. Ні, се, власне, не було хвалою, але се більше варто було, ніж звичайне величання матірок своїми дочками (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  6. власне — Власне нар. Собственно, именно. Словник української мови Грінченка