вокальний
Вока́льний, -на, -не
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вокальний — вока́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- вокальний — -а, -е. 1》 Стос. до співу, признач. для співу; співочий. 2》 лінгв. Стос. до вокалізму. Вокальна музика — музика для голосу (солістів чи хору) з інструментальним супроводом або без нього. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вокальний — Голосовий, співний, співальний Словник чужослів Павло Штепа
- вокальний — ВОКА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до співу, признач. для співу; співочий. Вокальне, драматичне й хореографічне мистецтво українських кріпосних артистів відзначалося великою майстерністю (з наук. літ.); Тибетський вокальний стиль не має аналогів. Словник української мови у 20 томах
- вокальний — ВОКА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до співу, Признач. для співу; співочий. Вокальне, драматичне й хореографічне мистецтво українських кріпосних артистів відзначалося великою майстерністю (Укр. клас. Словник української мови в 11 томах