1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

ворожчин

Воро́жчин, -на, -не; -чині, -них

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ворожчин — -чина, -чине. Прикм. до ворожка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ворожчин — ВОРО́ЖЧИН, а, е. Належний ворожці. Справдилося ще раз ворожчине слово (П. Куліш); Мина Омелькович мав певність, що в хаті в нього росте неабиякий музикант, той, для кого музика виявилась кращими ліками, ніж ворожчин віск (О. Словник української мови у 20 томах