ворожчин
воро́жчин
-чина, -чине.
Прикм. до ворожка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ворожчин — ВОРО́ЖЧИН, а, е. Належний ворожці. Справдилося ще раз ворожчине слово (П. Куліш); Мина Омелькович мав певність, що в хаті в нього росте неабиякий музикант, той, для кого музика виявилась кращими ліками, ніж ворожчин віск (О. Словник української мови у 20 томах
- ворожчин — Воро́жчин, -на, -не; -чині, -них Правописний словник Голоскевича (1929 р.)