ворітний
Ворі́тний, -на, -не і ворі́тній, -ня, -нє
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ворітний — ворі́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- ворітний — -а, -е. Прикм. до ворота. Ворітна вена — велика кровоносна судина, що несе кров з усього шлунково-кишкового тракту у ворота печінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ворітний — ВОРІ́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до воро́та. Прив'язавши коней віжками до ворітного стовпа, в хату ввійшов і Настевич (Ф. Бурлака); Станковий кулемет почав бити з ворітної протулини (В. Словник української мови у 20 томах
- ворітний — ВОРІ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до воро́та. Прив’язавши коней віжками до ворітного стовпа, в хату ввійшов і Настевич (Бурл., М. Гонта, 1959, 262); Ворітна хвіртка. ◊ Ворі́тна ве́на — велика кровоносна судина, що несе кров з усього шлунково-кишкового тракту у ворота печінки. Словник української мови в 11 томах
- ворітний — Ворітний, -а, -е Воротный. ворітний могорич. Обрядовое угощеніе, даваемое мѣстнымъ парнямъ за пропускъ въ ворота невѣсты поѣзда жениха. Мил. 122. Словник української мови Грінченка