впроваджувати
Впрова́джувати, -джую, -джуєш; впрова́дити, -ва́джу, -диш, -дять
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- впроваджувати — впрова́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- впроваджувати — <�УПРОВАДЖУВАТИ> (до хати) уводити, (у війну) втягати, затягати; (моду) запроваджувати, закорінювати, заводити. Словник синонімів Караванського
- впроваджувати — (упроваджувати), -ую, -уєш, недок., впровадити (упровадити), -джу, -диш, док., перех. 1》 до чого, у що. Уводити когось куди-небудь. || перен. Втягати в що-небудь. || перен. Надавати певного стану. 2》 Уводити що-небудь у дію, у практику і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- впроваджувати — ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., ВПРОВА́ДИТИ (УПРОВА́ДИТИ), джу, диш, док. 1. кого, що до чого, у що. Уводити когось куди-небудь. Поки ревнивець вартує коло дверей, жінка впроваджує до себе коханця через горище (М. Лукаш, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
- впроваджувати — див. упроваджувати Словник синонімів Вусика
- впроваджувати — ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) (ведучи, супроводжуючи, допомагати або примушувати зайти куди-небудь, у межі чогось), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ рідше. — Док.: ввести́ (увести́), завести́, впрова́дити (упрова́дити), запрова́дити. Словник синонімів української мови
- впроваджувати — ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., ВПРОВА́ДИТИ (УПРОВА́ДИТИ), джу, диш, док., перех. 1. до чого, у що. Уводити когось куди-небудь. Женя привітала батька весело, впровадила до своїх покоїв (Фр. Словник української мови в 11 томах