відбування

Значення в інших словниках

1. відбування — відбува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. відбування — -я, с. Дія за знач. відбувати 1) і відбуватися 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відбування — ВІДБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відбува́ти 1 і відбува́тися 2. Неминуче по святах мають настати будні, бо навіть найвищі особистості на цій землі покликані не до відбування урочистостей, а до сповнення обов'язків (П. Словник української мови у 20 томах
4. відбування — ВІДБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відбува́ти 1 і відбува́тися 2. Австрійські селяни скрізь повставали і припиняли відбування феодальних повинностей (Нова іст., 1956, 158). Словник української мови в 11 томах
5. відбування — Відбува́ння, -ня с. Исполненіе, отбываніе, отработка. Словник української мови Грінченка