віддалення

Значення в інших словниках

1. віддалення — відда́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. віддалення — -я, с. 1》 Простір, що розділяє два пункти, предмети і т. ін.; віддаль, відстань. 2》 рідко. Дія за знач. віддалити 1), 2) й віддалитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віддалення — ВІДДА́ЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. віддали́ти і віддали́тися. Вік Всесвіту учені визначають виходячи зі швидкості віддалення галактик, часу утворення важких хімічних елементів і вигоряння водню в надрах зірок (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
4. віддалення — ВІ́ДСТАНЬ (простір, який розділяє кого-, що-небудь), ВІ́ДДАЛЬ, ВІДДА́ЛЕННЯ, ДИСТА́НЦІЯ, ВІДЛЕ́ГЛІСТЬ рідше; ДАЛЬ (велика відстань) розм. Ставали (коні) дибки і так хвицалися, що треба було триматися од них на відстані не менш як двох сажнів (З. Словник синонімів української мови
5. віддалення — ВІДДА́ЛЕННЯ, я, с. 1. Простір, що розділяє два пункти, предмети і т. ін.; віддаль, відстань. Як се часто лупається [трапляється] людям, що не привикли ходити по горах і не вміють оцінювати гірських віддалень, Герман порядно помилився (Фр. Словник української мови в 11 томах