віддалення
ВІ́ДСТАНЬ (простір, який розділяє кого-, що-небудь), ВІ́ДДАЛЬ, ВІДДА́ЛЕННЯ, ДИСТА́НЦІЯ, ВІДЛЕ́ГЛІСТЬ рідше; ДАЛЬ (велика відстань) розм. Ставали (коні) дибки і так хвицалися, що треба було триматися од них на відстані не менш як двох сажнів (З. Тулуб); Віддаль між ними кроків дванадцять (О. Довженко); Десь унизу, на колосальнім віддаленні вилискувала кругла планета Земля (Ю. Яновський); Дистанція довга, тисяча метрів. Щоб добре пройти її (човном), треба мати великий досвід і вміння (В. Собко); Та як і сам таку даль пройдеш? (Г. Квітка-Основ'яненко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віддалення — відда́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- віддалення — -я, с. 1》 Простір, що розділяє два пункти, предмети і т. ін.; віддаль, відстань. 2》 рідко. Дія за знач. віддалити 1), 2) й віддалитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віддалення — ВІДДА́ЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. віддали́ти і віддали́тися. Вік Всесвіту учені визначають виходячи зі швидкості віддалення галактик, часу утворення важких хімічних елементів і вигоряння водню в надрах зірок (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- віддалення — Відда́лення, -ння; -лення, -лень і -леннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- віддалення — ВІДДА́ЛЕННЯ, я, с. 1. Простір, що розділяє два пункти, предмети і т. ін.; віддаль, відстань. Як се часто лупається [трапляється] людям, що не привикли ходити по горах і не вміють оцінювати гірських віддалень, Герман порядно помилився (Фр. Словник української мови в 11 томах