віддалений

ДА́ВНІЙ (про час, епоху, подію і т. ін.), СТАРИ́Й, СТАРЕ́ЗНИЙ підсил. розм., СТАРЕ́ННИЙ підсил. розм., ДАВНОМИНУ́ЛИЙ, ДАЛЕ́КИЙ, ВІДДА́ЛЕНИЙ, ДА́ВНІ́ШНІЙ розм., ДАВНЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ТЕ́МНИЙ поет.; ПРАДА́ВНІЙ, НЕЗАПА́М'ЯТНИЙ, ПРЕДКОВІ́ЧНИЙ, ДОІСТОРИ́ЧНИЙ, АРХАЇ́ЧНИЙ книжн., НЕПА́М'ЯТНИЙ розм. (який був дуже давно, стосовний далекого минулого); СТАРОДА́ВНІЙ (перев. про історичні події). Мій розум.. розів'ється так вільно і буде зорити без гніву, а пильно на давні віки, на колишні події (Леся Українка); — Ех, товаришу! Укупі з тобою ми падали й стогнали під важкою підошвою старого життя (А. Головко); До згоди ж, до гурту, до купи, слов'яни, Забудьмо старезнії чвари! (М. Старицький); Ой шумлять гаї зеленії, ріки повноводнії — про часи давноминулії, про далекі дні (П. Тичина); Ми всі віддавали Віддаленій молодості данину, Ми всі відчували, як змореним чвалом Вона відлітала в сумну давнину (Л. Первомайський); Як сон страшний, та давнішня пора (А. Турчинська); За цими переказами нове прізвище прищепилося в давнезні часи (Ю. Яновський); Люлі, ой, люлі, дитинко моя! В темнім минулім таким був і я (В. Сосюра); В прадавні часи подоляни торгували пшеницею аж з Грецією (М. Стельмах); У колишні давні днини, в незапам'ятні години, що від них лише казки залишились на віки, — склалась казка (Н. Забіла); Начатки речей суть тіла найпростіші, суцільні, І лиш тому неушкоджені можуть віки існувати, Від предковічних часів поновляючи світу будову (переклад М. Зерова); Що не кажи, а ці святки, цей Святвечір, маланки, ці колядки й щедрівки.. віють поезією давніх, доісторичних часів... (М. Коцюбинський); Народ наш.. від непам'ятних часів мав у своїх обрядах і звичаях багаті зароди драми (І. Франко); Батько розказував, що колись, у стародавню давнину, ще тут розбійники жили (Б. Грінченко); — Пор. мину́лий.

ДАЛЕ́КИЙ (який міститься, існує, відбувається тощо на значній відстані від когось, чогось), ДА́ЛЬНІЙ, ВІДДА́ЛЕНИЙ, НЕБЛИЗЬКИ́Й, ДАЛЕЧЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ДАЛЕЧЕ́ННИЙ підсил. розм., ВІДЛЕ́ГЛИЙ рідше; ГЛИБО́КИЙ (далекий від центру). Євген глянув на далекий берег, який вони недавно покинули (О. Донченко); — Дорога дальня, — каже Коханиха, — і холодний вітер віє; мабуть, притомились (Марко Вовчок); Чути грім віддаленого бою (В. Собко); Неблизький світ Гетьманське. Набив (Чіпка) добре ноги (Панас Мирний); А там, на схід, у далечезній подині простелялись ферганські степи (І. Ле); Сади нагоряні, луги відлеглі В бетоні, склі.. Простелять творчості нової тло (М. Зеров); Глибока провінція.

ДАЛЕ́КИЙ (за спорідненістю), ДА́ЛЬНІЙ рідше, ВІДДА́ЛЕНИЙ. Одного прекрасного вечора приходить у гості до Скоробагатьків якась далека їх родичка, того ступеня родичання, що називається десятою водою на киселі, або — нашому тинові двоюрідний пліт (Г. Хоткевич); Родичі дальні, на п'ятихвилинних фотографіях, понатикувані у рамці до портретів (В. Кучер).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддалений — відда́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. віддалений — [в'ід:алеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. віддалений — -а, -є. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до віддалити. 2》 прикм. Який знаходиться або розташований на далекій відстані від кого-, чого-небудь; далекий. || Який долітає здалека (про звуки). 3》 прикм. Відділений великим відтинком часу; дуже давній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. віддалений — 1. далекий, чужий 2. вигнаний, витручений, відтручений, усунений хохл. (отдалений) далекий Словник чужослів Павло Штепа
  5. віддалений — ВІДДА́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до віддали́ти. “Цапарем” і “ключем” переносили сіно із важкодоступних і віддалених від хат луків або полонин (з наук. літ.); * Образно. Що це за категорія – слуга, йому [Наливайкові] ніхто не поясняв. Словник української мови у 20 томах
  6. віддалений — Відда́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. віддалений — ВІДДА́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до віддали́ти. *Образно. Що це за категорія — слуга, йому [Наливайкові] ніхто не поясняв. Словник української мови в 11 томах