1. Великий тлумачний словник сучасної мови

віддалений

відда́лений

-а, -є.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до віддалити.

2》 прикм. Який знаходиться або розташований на далекій відстані від кого-, чого-небудь; далекий.

|| Який долітає здалека (про звуки).

3》 прикм. Відділений великим відтинком часу; дуже давній.

|| Який має здійснитися в далекому майбутньому.

4》 прикм. Який не зв'язаний з чим-небудь прямо, безпосередньо.

|| Незначний, слабий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддалений — відда́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. віддалений — [в'ід:алеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. віддалений — 1. далекий, чужий 2. вигнаний, витручений, відтручений, усунений хохл. (отдалений) далекий Словник чужослів Павло Штепа
  4. віддалений — ВІДДА́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до віддали́ти. “Цапарем” і “ключем” переносили сіно із важкодоступних і віддалених від хат луків або полонин (з наук. літ.); * Образно. Що це за категорія – слуга, йому [Наливайкові] ніхто не поясняв. Словник української мови у 20 томах
  5. віддалений — ДА́ВНІЙ (про час, епоху, подію і т. ін.), СТАРИ́Й, СТАРЕ́ЗНИЙ підсил. розм., СТАРЕ́ННИЙ підсил. розм., ДАВНОМИНУ́ЛИЙ, ДАЛЕ́КИЙ, ВІДДА́ЛЕНИЙ, ДА́ВНІ́ШНІЙ розм., ДАВНЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ТЕ́МНИЙ поет. Словник синонімів української мови
  6. віддалений — Відда́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. віддалений — ВІДДА́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до віддали́ти. *Образно. Що це за категорія — слуга, йому [Наливайкові] ніхто не поясняв. Словник української мови в 11 томах