відмовити
Відмо́вити, -мо́влю, -мо́виш; відмо́в, -мо́вте кому чого і в чому
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відмовити — відмо́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відмовити — (женихові при сватанні дівчини) дати відкоша (одкоша); жарт. дати (піднести, винести) [печеного] гарбуза (гарбузця); піднести печеного рака, заст., рідко; (багато разів) гарбузами годувати. Словник фразеологічних синонімів
- відмовити — див. відмовляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відмовити — ВІДМО́ВИТИ див. відмовля́ти. Словник української мови у 20 томах
- відмовити — ВІДМОВЛЯ́ТИ (давати відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ), ВІДКА́ЗУВАТИ діал., ВИПОВІДА́ТИ діал., ВИМОВЛЯ́ТИ діал. — Док.: відмо́вити, відказа́ти, ви́повісти, ви́мовити. Він дуже любив дітей... Словник синонімів української мови
- відмовити — ВІДМО́ВИТИ див. відмовля́ти. Словник української мови в 11 томах
- відмовити — Відмовити, -ся см. відмовляти, -ся. Словник української мови Грінченка