відмовлення
Відмо́влення, -ння, -нню, -нням
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відмовлення — відмо́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відмовлення — -я, с. Дія за знач. відмовити 1), 4) і відмовитися 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відмовлення — ВІДМО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. відмо́вити 1, 4 і відмо́витися 1, 3. Софія пригадала невелику кімнатку поблизу фронту, зустріч і розмову з Яковом, його образливе відмовлення (А. Словник української мови у 20 томах
- відмовлення — ВІДМО́ВА (негативна відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ і т. ін.), ВІДМО́ВЛЕННЯ, НЕЗГО́ДА, ВІДМО́ВКА розм., ВІДКА́З діал.; О́БЛИЗЕНЬ жарт. (під час залицяння, сватання). Словник синонімів української мови
- відмовлення — ВІДМО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. відмо́вити 1, 4 і відмо́витися 1, 3. Софія пригадала невелику кімнатку поблизу фронту, зустріч і розмову з Яковом, його образливе відмовлення (Шиян, Гроза.. Словник української мови в 11 томах