1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відмовити

відмо́вити

див. відмовляти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмовити — відмо́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відмовити — (женихові при сватанні дівчини) дати відкоша (одкоша); жарт. дати (піднести, винести) [печеного] гарбуза (гарбузця); піднести печеного рака, заст., рідко; (багато разів) гарбузами годувати. Словник фразеологічних синонімів
  3. відмовити — ВІДМО́ВИТИ див. відмовля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. відмовити — ВІДМОВЛЯ́ТИ (давати відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ), ВІДКА́ЗУВАТИ діал., ВИПОВІДА́ТИ діал., ВИМОВЛЯ́ТИ діал. — Док.: відмо́вити, відказа́ти, ви́повісти, ви́мовити. Він дуже любив дітей... Словник синонімів української мови
  5. відмовити — Відмо́вити, -мо́влю, -мо́виш; відмо́в, -мо́вте кому чого і в чому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. відмовити — ВІДМО́ВИТИ див. відмовля́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. відмовити — Відмовити, -ся см. відмовляти, -ся. Словник української мови Грінченка