відмова

відмо́ва

-и, ж.

1》 Відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ і т. ін.

Відмова від акцепту — документально виражена незгода платника на оплату поданих йому розрахункових документів.

2》 заст. Те саме, що відповідь 1).

3》 тех. Про стан приладу, машини і т. ін., які перестали або не можуть працювати, діяти.

|| Нездатність пристрою продовжувати автоматичну роботу.

Деградовна відмова — відмова, зумовлена природними процесами старіння, зношування, корозії.

Конструктивна відмова — відмова, спричинена недосконалістю чи порушенням встановлених правил та (чи) норм проектування об'єкта.

Критична відмова — відмова, що може призвести до травмування людей, значних матеріальних збитків чи до інших неприйнятних наслідків.

Незалежна відмова — відмова об'єкта, не спричинена прямо чи непрямо відмовою і не зумовлена несправністю іншого об'єкта.

Повна відмова — відмова, що призводить до повної неспроможності об'єкта виконувати жодну з потрібних функцій.

Повторювальна відмова — самоусувна відмова одного й того ж характеру, що виникає багаторазово.

Прихована відмова — відмова, що виявляється під час проведення технічного обслуговування чи спеціальними методами діагностики.

Раптова відмова — відмова, яку неможливо передбачити попередніми дослідженнями чи технічним оглядом.

Ресурсна відмова — відмова, внаслідок якої об'єкт досягає граничного стану.

Часткова відмова — відмова, що призводить до неспроможності об'єкта виконувати частину з потрібних функцій.

Явна відмова — відмова, що виявляється візуально чи штатними методами і засобами контролю.

Без відмови тех. — без припинення праці, дії певної машини, приладу тощо.

До відмови тех. — до можливої межі, до краю.