відплив

Відпли́в, -ву, -вові; -пли́ви, -вів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відплив — відпли́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. відплив — -у, ч. 1》 тільки одн. Дія за знач. відпливати й відпливти 1), 3). 2》 Періодичне (двічі на добу) пониження рівня води в океанах і відкритих морях; прот. приплив. 3》 перен. Послаблення якогось процесу, дії, руху, що чергуються з їх піднесенням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відплив — ВІДПЛИ́В, у, ч. 1. тільки одн. Дія за знач. відплива́ти і відпливти́ 1, 3. Потік шумів, мов перемагав одну перепону за другою, а коло лежачої деревини розпінився, неначе хотів її тим до відпливу присилувати (О. Словник української мови у 20 томах
  4. відплив — див. приплив і відплив Універсальний словник-енциклопедія
  5. відплив — ВІДПЛИ́В (періодичне пониження рівня води в океанах і відкритих морях), ВІДЛИ́В рідше. Тільки під час відпливу сполучалися (острівки) з берегом (І. Багмут); А серце чим не море? Чи ж мало бур у нім? Прилив, одлив і перли На дні його живім (А. Кримський). Словник синонімів української мови
  6. відплив — ВІДПЛИ́В, у, ч. 1. тільки одн. Дія за знач. відплива́ти й відпливти́ 1, 3. Потік шумів, мов перемагав одну перепону за другою, а коло лежачої деревини розпінився, неначе хотів її тим до відпливу присилувати (Коб. Словник української мови в 11 томах
  7. відплив — Відплив, -ву м. 1) Стокъ. 2) Отливъ (морской). Желех. Словник української мови Грінченка