відплив
відпли́в
-у, ч.
1》 тільки одн. Дія за знач. відпливати й відпливти 1), 3).
2》 Періодичне (двічі на добу) пониження рівня води в океанах і відкритих морях; прот. приплив.
3》 перен. Послаблення якогось процесу, дії, руху, що чергуються з їх піднесенням.
|| Масовий відхід кого-небудь.
|| Зменшення чого-небудь.
Відплив капіталу — кошти країни, які скеровуються за кордон з метою інвестування, позики чи закупівлі фінансових активів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відплив — відпли́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- відплив — ВІДПЛИ́В, у, ч. 1. тільки одн. Дія за знач. відплива́ти і відпливти́ 1, 3. Потік шумів, мов перемагав одну перепону за другою, а коло лежачої деревини розпінився, неначе хотів її тим до відпливу присилувати (О. Словник української мови у 20 томах
- відплив — див. приплив і відплив Універсальний словник-енциклопедія
- відплив — ВІДПЛИ́В (періодичне пониження рівня води в океанах і відкритих морях), ВІДЛИ́В рідше. Тільки під час відпливу сполучалися (острівки) з берегом (І. Багмут); А серце чим не море? Чи ж мало бур у нім? Прилив, одлив і перли На дні його живім (А. Кримський). Словник синонімів української мови
- відплив — Відпли́в, -ву, -вові; -пли́ви, -вів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відплив — ВІДПЛИ́В, у, ч. 1. тільки одн. Дія за знач. відплива́ти й відпливти́ 1, 3. Потік шумів, мов перемагав одну перепону за другою, а коло лежачої деревини розпінився, неначе хотів її тим до відпливу присилувати (Коб. Словник української мови в 11 томах
- відплив — Відплив, -ву м. 1) Стокъ. 2) Отливъ (морской). Желех. Словник української мови Грінченка