1. Словник української мови в 11 томах

відплив

ВІДПЛИ́В, у, ч.

1. тільки одн. Дія за знач. відплива́ти й відпливти́ 1, 3.

Потік шумів, мов перемагав одну перепону за другою, а коло лежачої деревини розпінився, неначе хотів її тим до відпливу присилувати (Коб., III, 1956, 254);

У кого солодко не защемить У грудях серце, як гудок протяжний Подасть відпливу гасло? (Рильський, І, 1956, 428).

2. Періодичне (двічі на добу) пониження рівня води в океанах і відкритих морях; протилежне приплив.

Ми з бонзою щасливо вискочили, користуючись хвилиною відпливу, так що й ніг не замочили (Коцюб., III, 1956, 157);

Людина поставить собі на службу силу тяжіння Місяця, яка викликає припливи й відпливи світового океану (Наука.., 12, 1961, 22).

3. перен. Послаблення якогось процесу, дії, руху, що чергуються з їх піднесенням.

Припливи й відпливи в революційному русі;

// Масовий відхід кого-небудь.

Відплив комунарів через тиждень припинився.. Комуна запрацювала всіма силами (Ірчан, II, 1958, 417);

Припливи і відпливи робочої сили лихоманить будови (Рад. Укр., 6.ІІІ 1963, 2);

// Зменшення чого-небудь.

Ми вже бачили, що постійні коливання розмірів товарного обігу, коливання цін і швидкості обігу пов’язані з безперервними відпливами і припливами циркулюючої маси грошей (Маркс, Капітал, т. І, кн. I, 1952, 137).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відплив — відпли́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. відплив — -у, ч. 1》 тільки одн. Дія за знач. відпливати й відпливти 1), 3). 2》 Періодичне (двічі на добу) пониження рівня води в океанах і відкритих морях; прот. приплив. 3》 перен. Послаблення якогось процесу, дії, руху, що чергуються з їх піднесенням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відплив — ВІДПЛИ́В, у, ч. 1. тільки одн. Дія за знач. відплива́ти і відпливти́ 1, 3. Потік шумів, мов перемагав одну перепону за другою, а коло лежачої деревини розпінився, неначе хотів її тим до відпливу присилувати (О. Словник української мови у 20 томах
  4. відплив — див. приплив і відплив Універсальний словник-енциклопедія
  5. відплив — ВІДПЛИ́В (періодичне пониження рівня води в океанах і відкритих морях), ВІДЛИ́В рідше. Тільки під час відпливу сполучалися (острівки) з берегом (І. Багмут); А серце чим не море? Чи ж мало бур у нім? Прилив, одлив і перли На дні його живім (А. Кримський). Словник синонімів української мови
  6. відплив — Відпли́в, -ву, -вові; -пли́ви, -вів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. відплив — Відплив, -ву м. 1) Стокъ. 2) Отливъ (морской). Желех. Словник української мови Грінченка