відсувати

Відсува́ти, -сува́ю, -ва́єш, -ва́є; відсу́нути, -су́ну, -су́неш, -су́нуть; відсу́нь, -су́ньте

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсувати — відсува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відсувати — -аю, -аєш і відсовувати, -ую, -уєш, недок., відсунути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Соваючи, переміщати що-небудь в інше місце. || Віддаляти. 2》 Відмикати, рухаючи засув у певному напрямку. || Відкривати що-небудь засунуте. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсувати — ВІДСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, ВІДСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСУ́НУТИ, ну, неш, док. 1. що. Соваючи, переміщати що-небудь в інше місце. Гнат сьорбнув страви. Юшка була холодна, бараболя тверда. – Задубіла, – промовив він крізь зуби, відсуваючи миску (М. Словник української мови у 20 томах
  4. відсувати — див. усувати Словник синонімів Вусика
  5. відсувати — відсува́ти (відтісня́ти) / відсу́нути (відтісни́ти) на за́дній (дру́гий) план що. Робити або вважати що-небудь менш важливим, другорядним, неістотним. Ніколи в нас не буде часу більше. Фразеологічний словник української мови
  6. відсувати — ВІДТЯГА́ТИ (тягнучи, переміщати в інше місце), ВІДТЯ́ГУВАТИ, ВІДСУВА́ТИ, ВІДВОЛІКА́ТИ (переміщати волочачи). — Док.: відтягти́, відтягну́ти, відсу́нути, відволокти́ (відволікти́). Словник синонімів української мови
  7. відсувати — ВІДСУВА́ТИ, а́ю, а́єш і ВІДСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСУ́НУТИ, ну, неш, док., перех. 1. Соваючи, переміщати що-небудь в інше місце. Гнат сьорбнув страви. Юшка була холодна, бараболя тверда. Словник української мови в 11 томах
  8. відсувати — Відсува́ти, -ва́ю, -єш сов. в. відсунути, -ну, -неш, гл. 1) Отодвигать, отодвинуть, отсовывать, отсунуть. Потихеньку к двору приїзжає, помаленьку віконце одсуває. Чуб. V. 55. Не будуть та кватирочки відсувати. Мет. 154. Словник української мови Грінченка