відсувати

ВІДСУВА́ТИ, а́ю, а́єш і ВІДСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСУ́НУТИ, ну, неш, док., перех.

1. Соваючи, переміщати що-небудь в інше місце.

Гнат сьорбнув страви. Юшка була холодна, бараболя тверда. — Задубіла, — промовив він крізь зуби, відсуваючи миску (Коцюб., І, 1955, 28);

Гамза одсував ліжка, порався в шафі (Кучер, Вогник, 1952, 79);

Трохи відсунувши якусь скриньку, підняв лядку, витяг з якогось темничка барильце (Вовчок, VI, 1956, 282);

// Віддаляти.

*Образно. Коли сірий ранок упав на землю, а потім сонце відсунуло тіні ночі, дощ перестав падати (Рибак, Що сталося.., 1947, 66).

◊ Відсува́ти (відсу́нути) на за́дній (дру́гий) план що — робити що-небудь менш важливим, незначним.

Війна і революція розпорошили мистецькі сили, відсунули мистецтво на другий план (Еллан, II, 1958, 74);

Боячись мирного, економічного змагання з країнами соціалістичної системи, імперіалісти намагаються відсунути на задній план свої внутрішні суперечності перед головною суперечністю нашої епохи — суперечністю між капіталізмом і соціалізмом (Ком. Укр., 9, 1962, 8).

2. Відмикати, рухаючи засув у певному напрямку.

Мартіан мовчки удержує його за руку, щоб не відсував засува (Л. Укр., III, 1952, 317);

Хата була засунена засувом, але Хома відсунув його кусником якогось патика (Фр., 1, 1955, 70);

// Відкривати що-небудь засунуте.

Коли ж чує — ніби кватирку хтось міряється відсунути (Барв., Опов.., 1902, 167);

Щорс.. відсунув дно кошика, де було зроблено потайний закамарчик (Скл., Легенд. начдив, 1957, 16);

Лія відсунула штору (Смолич, Мир.., 1958, 343);

// Витягати що-небудь, засунуте в середину предмета.

— А тепер треба ще ваші папери у столі переглянути. Одсувайте шухлядки! (Мирний, IV, 1955, 382);

Одсуваю комоду, виймаю хустя (Коцюб., II, 1955, 266).

3. перен. Відстрочувати виконання, розв’язання чого-небудь.

— Мабуть, ви не дуже любитеся, що так весілля одсуваєте, — пошуткував [пожартував] Демид (Гр., ІІ, 1963, 96);

Може, шановні краяни будуть ласкаві відсунути концерт (Л. Укр., V, 1956, 368);

Дипломати намагаються якось розв’язати, відсунути хоч на деякий час протиріччя (Донч., II, 1956, 206).