відсувати

ВІДСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, ВІДСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСУ́НУТИ, ну, неш, док.

1. що. Соваючи, переміщати що-небудь в інше місце.

Гнат сьорбнув страви. Юшка була холодна, бараболя тверда. – Задубіла, – промовив він крізь зуби, відсуваючи миску (М. Коцюбинський);

Гамза одсував ліжка, порався в шафі (В. Кучер);

Трохи відсунувши якусь скриньку, підняв [Охрім] лядку, витяг з якогось темничка барильце (Марко Вовчок);

// Віддаляти.

Коли сірий ранок упав на землю, а потім сонце відсунуло тіні ночі, дощ перестав падати (Н. Рибак);

* Образно. Він забув місце, де закопав рушниці й кулемет, і це було найтяжче забути та відсунути в такий далекий куток пам'яті, щоб ніякий фізичний біль не долинув туди (Ю. Яновський).

2. що. Відкривати що-небудь засунуте.

Коли ж чує – ніби кватирку хтось міряється відсунути (Ганна Барвінок);

// Відмикати засув.

Мартіан мовчки удержує його за руку, щоб не відсував засува (Леся Українка);

Хата була засунена засувом, але Хома відсунув його кусником якогось патика (І. Франко);

// Витягати що-небудь, засунуте всередину предмета.

– А тепер треба ще ваші папери у столі переглянути. Одсувайте шухлядки! (Панас Мирний);

Одсуваю комоду, виймаю хустя (М. Коцюбинський).

3. кого, перен. Відстороняти, усувати когось від певної справи.

Правляча коаліція або висуне свого нинішнього лідера на пост нового Президента, або відсуне його в кут (з газ.).

4. що, перен. Відстрочувати якусь акцію, виконання, розв'язання чого-небудь.

– Мабуть, ви не дуже любитеся, що так весілля одсуваєте, – пошуткував Демид (Б. Грінченко);

Може, шановні краяни будуть ласкаві відсунути концерт (Леся Українка);

Дипломати намагаються якось розв'язати, відсунути хоч на деякий час протиріччя (О. Донченко);

Події відсунули здійснення задуму (І. Пільгук).

◇ (1) Відсува́ти (відтісня́ти) / відсу́нути (відтісни́ти) на за́дній (дру́гий) план що:

а) відкладати виконання, вирішення і т. ін. чого-небудь, вважаючи його другорядним, менш важливим, неістотним.

Ніколи в нас не буде часу більше. Потрібен не час, а розуміння, що далі зволікати не можна, відсувати на задній план практичну справу – злочин (із журн.);

б) робити що-небудь менш важливим, другорядним, неактуальним (перев. про несприятливі обставини).

Війна і революція розпорошили мистецькі сили, відсунули мистецтво на другий план (В. Еллан-Блакитний);

Ілюзія ж прогресу – соціального, духовного, науково-технічного – поступово відтіснила на задній план реальний прогрес і в планетарному, і в місцевому масштабі (з наук. літ.).