відсуватися
ВІДСУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, ВІДСО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док.
1. Рухаючись, переміщатися на певну відстань від кого-, чого-небудь.
Кого не припікає, той не відсувається (прислів'я);
Вона [Кайдашиха] одсунулась од образа й сіла проти вікна (І. Нечуй-Левицький);
Відсунулись вже стрілки з десятої години (М. Бажан);
// Відступати з попередніх позицій.
– За річкою у нас чудові позиції. Та фронт піхоти відсунувся (Іван Ле).
2. Відмикатися (про замок, засув і т. ін.).
Двері відчинилися автоматично: загув маленький моторчик, і замок відсунувся (В. Собко);
// Відчинятися розсуванням (про засувні двері, шухляду і т. ін.).
Вікна в хаті [Дениса] такі, що відчиняються, а не відсуваються (Б. Грінченко);
Відсуваються двері теплушки (О. Довженко);
В цю мить двері [вагона] з гуркотом відсунулись, і на порозі він бачить в розкішному котиковому манто молоду жінку (Олесь Досвітній);
// Відслонятися (про штору, фіранку і т. ін.).
Відсувається білосніжна гардина, потім з'являється рум'яне дівоче обличчя (із журн.).
3. перен. Відкладатися (про справу, завдання і т. ін.).
Створення Державного реєстру виборців, без якого чесне голосування неможливе, вкотре відсувається на невизначений термін (з газ.).
4. перен., рідко. Ставати менш важливим, значущим.
Ніч була безмилосердна. Все, що відсувалося за дня, стає перед очі, мучить (Н. Кобринська).
5. тільки недок. Пас. до відсува́ти і відсо́вувати.
Одсувались комоди і звідти викидались тонкі сорочки (М. Коцюбинський).
◇ Відійти́ (відступи́ти, відсу́нутися і т. ін.) / відхо́дити (відступа́ти, відсува́тися і т. ін.) на за́дній (дру́гий) план див. відхо́дити;
(1) Відсува́тися / відсу́нутися наза́д – ставати неістотним, другорядним або забуватися.
Їй було якось особливо весело і легко сьогодні на душі: так здорово дихалось морозним повітрям, все погане, що було в житті, одсувалося назад, блідло (М. Коцюбинський).
Значення в інших словниках
- відсуватися — відсува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відсуватися — -аюся, -аєшся і відсовуватися, -уюся, -уєшся, недок., відсунутися, -нуся, -нешся, док. 1》 Соваючись, переміщатися на певну віддаль від кого-, чого-небудь. || Відступати з попередніх позицій. 2》 Відмикатися (про замок, засув тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відсуватися — відійти́ (відступи́ти, відсу́нутися і т. ін.) / відхо́дити (відступа́ти, відсува́тися і т. ін.) на за́дній (дру́гий) план. Стати другорядним, неістотним, менш важливим, незначущим. Фразеологічний словник української мови
- відсуватися — ВІДКРИВА́ТИСЯ (пересуватися в інше місце, відкриваючи щось закрите), ВІДСЛОНЯ́ТИСЯ, ВІДСЛО́НЮВАТИСЯ, ВІДСУВА́ТИСЯ. — Док.: відкри́тися, відслони́тися, відсу́нутися. Відкривається завіса; Відслонилася фіранка; Раптом двері купе різко відсунулись (А. Словник синонімів української мови
- відсуватися — ВІДСУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ВІДСО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Соваючись, переміщатися на певну віддаль від кого-, чого-небудь. Кого не припікає, той не відсувається (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах