вільце

Вільце́, -ця́, -цю́; ві́льця, -лець

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вільце — вільце́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири вільця́ Орфографічний словник української мови
  2. вільце — ВІЛЬЦЕ́ див. вильце́. Словник української мови у 20 томах
  3. вільце — ГІЛЬЦЕ́ (весільне дерево), ГІ́ЛЛЯЧКО, ВИЛЬЦЕ́ (ВІЛЬЦЕ́). Весілля першого дня — ото тільки весілля! І небагато п'ють, і молода сидить на посаді з дружками, і дружки співають, і на столі гільце та коровай (І. Словник синонімів української мови
  4. вільце — ВІЛЬЦЕ́ див. вильце́. Словник української мови в 11 томах