вільце

вільце́

іменник середнього роду

* Але: два, три, чотири вільця́

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вільце — ВІЛЬЦЕ́ див. вильце́. Словник української мови у 20 томах
  2. вільце — ГІЛЬЦЕ́ (весільне дерево), ГІ́ЛЛЯЧКО, ВИЛЬЦЕ́ (ВІЛЬЦЕ́). Весілля першого дня — ото тільки весілля! І небагато п'ють, і молода сидить на посаді з дружками, і дружки співають, і на столі гільце та коровай (І. Словник синонімів української мови
  3. вільце — Вільце́, -ця́, -цю́; ві́льця, -лець Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вільце — ВІЛЬЦЕ́ див. вильце́. Словник української мови в 11 томах