в’язень

В’я́зень, -зня, -зневі, -знем, -зню! в’я́зні, -знів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в’язень — В’Я́ЗЕНЬ, зня, ч. Той, хто перебуває в ув’язненні, під вартою. Пригнали знов в’язнів нових, а нас випустили (Вовчок, VI, 1956, 234); Народ став домагатись амністії для всіх політичних в’язнів (Вільде, Сестри.., 1958, 391). Словник української мови в 11 томах